Протягом кайнозойської ери сучасна територія Карпат перебувала під водоймами палеогенового моря. За поширенням і будовою осадових порід можна встановити географічні особливості басейну, його контури і морфологію морського дна. У вапнякових товщах трапляється велика кількість решток морських організмів — коралів, морських лілій, різних черепашок тощо. Вони відкладались на дні теплих, відкритих і неглибоких басейнів. Саме такі умови були на початку формування палеогенового моря. У пісковиках, поряд з викопною морською фауною, трапляються рослинні рештки, які свідчать про близькість суші та про прибережний характер піскових відкладів.
Протягом кайнозойської ери сучасна територія Карпат перебувала
під водоймами палеогенового моря. За поширенням і будовою
осадових порід можна встановити географічні особливості
басейну, його контури і морфологію морського дна. У вапнякових
товщах трапляється велика кількість решток морських організмів
— коралів, морських лілій, різних черепашок тощо. Вони
відкладались на дні теплих, відкритих і неглибоких басейнів.
Саме такі умови були на початку формування палеогенового моря. У
пісковиках, поряд з викопною морською фауною, трапляються
рослинні рештки, які свідчать про близькість суші та про
прибережний характер піскових відкладів.