Протягом кайнозойської ери сучасна територія Карпат перебувала під водоймами палеогенового моря. За поширенням і будовою осадових порід можна встановити географічні особливості басейну, його контури і морфологію морського дна. У вапнякових товщах трапляється велика кількість решток морських організмів — коралів, морських лілій, різних черепашок тощо. Вони відкладались на дні теплих, відкритих і неглибоких басейнів. Саме такі умови були на початку формування палеогенового моря. У пісковиках, поряд з викопною морською фауною, трапляються рослинні рештки, які свідчать про близькість суші та про прибережний характер піскових відкладів.
Початковий текст :
Протя
Кінцевий текст :
Array ( [0] => Ð [1] => Ÿ [2] => Ñ [3] => € [4] => Ð [5] => ¾ [6] => Ñ [7] => ‚ [8] => Ñ [9] => � )